Арль – маленьке місто з багатою історією

Французький Арль, розташований на південно-сході країни, – один з небагатьох європейських міст з багатою історією. Перші поселення там виникли ще за 800 років до початку нового літочислення.

Період правління древніх племен

Дану територію першими заселили лігурійці – стародавні племена, витіснені з північних регіонів Італії. У VI ст. до н. е. в дельту Рони почали прибувати массалійскіе греки. Їх приваблювало наявність водних торгових шляхів, а також близькість до заснованої ними Массалии (Марселю). Вони почали споруджувати тут будинки, заснувавши місто Цілині (що перекладається як «земля, що дає прожиток»).

У IV столітті до н. е. поселення захопили кельти і перейменували його в «Арелат» – «місто моряків». Через деякий час вони уклали союз з Лігурії, але придбали ворогів в особі массалійскіх греків. В результаті ряду нападів з боку Марселя, а також повені в 175 році до н. е. частина Арелат була зруйнована. Жителі перебралися в його верхні квартали.

Заручившись підтримкою Риму, массалійци придушили опір кельтів і лігурів, опанувавши прованськими землями разом з Арелат. У 118 році дані території увійшли до складу Нарбонской Галлії – римської провінції.

Розвиток міста в римську епоху

Кілька перших десятиліть римляни активно займалися облаштуванням Марселя. Але коли в 49 році до н. е. місто не чинив підтримки Цезарю під час його зіткнення з Помпеєм, імператор вирішив поквитатися з ним. На його прохання Арелат надав 12 бойових кораблів, за допомогою яких полководець захопив Марсель, організувавши блокаду з моря.

На знак подяки за сприяння Цезар зробив місто римської колонією, поселивши там своїх легіонерів. З тих пір Арелат став активно забудовуватися. Римляни спорудили оборонні рубежі, звели театр, амфітеатр, форум, Тріумфальну арку, облаштували вулиці, площі, парки. За час їх правління місто значно розширився, став важливим економічним центром з розвиненим суднобудуванням, торгівлею вином, олією і зерновими культурами. Він був духовним центром Галлії, місцем поширення християнства.
У III столітті н. е. Арль піддавався частому нападу варварів, які спалювали і грабували його околиці. В результаті цього римляни призупинили роботи з його облаштування і зайнялися зміцненням оборонних споруд. Під час правління імператора Костянтина I і його сина (IV-V століття н. Е.) Місто процвітало. Він став місцем проведення військових кампаній, різних громадських заходів.

Переділ влади

Наступні кілька століть місто переходило з рук в руки, переживаючи злети і падіння. У VI столітті місто захопили вестготи, в VII – араби. Через два століття він знову відродився і навіть став столицею Арльского королівства, який виник внаслідок об’єднання в 933 році Верхньої і Нижньої Бургундії. В XI столітті в ньому було встановлено купеческо-республіканське правління на кшталт як в Італії. У той час Арль встановив міцні торговельні зв’язки з італійськими містами Пизой і Генуєю.

З 1131 року правління міста стало муніципальним: консули обиралися місцевими жителями. У XIII столітті місто увійшло до складу Прованського графства. Деякий час він утримувався на плаву завдяки розвиненому виноградарству, скотарства, вирощування зернових культур. Але втрата незалежності і статусу столиці в 1180 році призвела до зниження його авторитету в політичному плані. Це позначилося також і на економічний стан міста.

У XVII столітті скарбниця Арля спорожніла, а міські будівлі і оборонні споруди вимагали ремонту. Для погашення боргів влада була змушена продати частину земель. Наступне століття також було важким для міста: суворі зими, неврожаї, епідемія чуми – все це не третину скоротило його населення, призвело до ще більшого збідніння.

Становлення сучасного міста

Відродження Арля почалося в XIX столітті з будівництва залізниці, що з’єднувала великі населені пункти Франції. Місто взяло курс на виготовлення суден, а також виробництво промислових товарів.
Під час Другої світової війни жителі Арля два роки перебували під німецькою окупацією. У 1944 році місто звільнили союзники. Сьогодні Арль є важливим туристичним та економічним центром Лазурного Берега. Щоб відвідати місто та ознайомитись з його старовинними пам’ятками, що збереглися до наших днів, необхідно оформити шенгенську візу в посольстві Франції.